Плануючи безпечніші дороги, давайте подумаємо про тих, хто ними користується!
Минулими вихідними на Вентспілському шосе сталася ще одна трагедія. Внаслідок зіткнення загинула людина, і початкова інформація, яка була оприлюднена, також змушує нас оцінити роль вантажівки в інциденті. До завершення розслідування було б безвідповідально визнавати когось винним. Однак ця біда знову порушує питання, яке ми обговорюємо кілька днів після кожної серйозної аварії, а потім відкладаємо на потім до наступної трагедії – наскільки безпечно співіснують легкий та важкий транспорт на латвійських дорогах?
Вантажівка – це не просто легковий автомобіль з більшим багажником. Це машина вагою в кілька десятків тонн, яка потребує більшого гальмівного шляху, більше простору для маневрування, а наслідки помилки водія можуть бути незрівнянно серйознішими. Страхова статистика також це підтверджує. Дані Латвійського бюро автостраховиків показують, що за перші сім місяців цього року на латвійських дорогах вже сталося 4153 дорожньо-транспортні пригоди, спричинені водіями вантажівок. Для порівняння, минулого року, у 2025 році, водії вантажівок спричинили 6965 дорожньо-транспортних пригод протягом року.
Звісно, найпростіше було б ще раз сказати – винні дороги. Безперечно, частково це правда. Латвійські автомагістралі в багатьох місцях вузькі, можливості для обгону обмежені, немає смуг для повороту та роз'їзду, і лише вицвіла кольорова смуга на асфальті розділяє зустрічні потоки транспорту. Така інфраструктура прощає ще менше помилок вантажному транспорту, ніж легковому.
Дороги потребують покращення. Але нову автомагістраль не можна побудувати до наступного понеділка. Це вимагає проектів, закупівель та мільйонів. Результат ми побачимо через роки. Тож питання в тому, що ми можемо зробити зараз?
Перший аспект – це втома водія. Дослідження, зібрані Європейською комісією, показують, що втома є значним фактором приблизно у 20% аварій за участю важких комерційних транспортних засобів. Крім того, понад половина водіїв, які подорожують на далекі відстані, зізналися в різних опитуваннях, що вони хоча б раз заснули за кермом.
Це не дрібниця. Втомлений професійний водій за кермом машини вагою в кілька десятків тонн — це як хірург, який після безсонної ночі каже: «Моя рука не трясеться». Можливо, й ні. Але чи хочемо ми на це покладатися? У нас вже є тахографи та правила щодо часу водіння та відпочинку. Тож нам не потрібно винаходити велосипед. Нам потрібно переконатися, що існуюча система працює, а порушення виявляються цілеспрямовано.
Другий варіант – це дані. Багато сучасних вантажівок вже оснащені GPS та телематичними системами. Вони можуть показувати не лише місцезнаходження транспортного засобу, але й різке гальмування та прискорення, швидкість, тривалість руху, нічне керування та низку інших показників ризику. Тож у багатьох випадках компанія вже може бачити, який водій їздить спокійно, а хто проводить свій робочий день так, ніби бере участь у ралі, а не перевозить 20 тонн вантажу.
Тут значну роль можуть відіграти страховики, які вже підтримують системи даних, що дозволяють аналізувати дані страхової історії кожного активного водія. Страхова галузь накопичила значний досвід аналізу профілів ризику клієнтів і зацікавлена в подальшому розвитку цієї експертизи. Недарма страховики вже кілька років намагаються отримати доступ до даних, які Державна поліція та CSDD збирають з інформації, отриманої з камер контролю швидкості. Поки що безуспішно!
Якщо автопарк добровільно ділиться даними про безпечне водіння та може довести, що його водії дотримуються режиму праці та відпочинку, безпечно їздять та регулярно проходять навчання в компанії, чому це не повинно відображатися на ціні ОСАЦІ та КАСКО? З іншого боку, для компанії, дані якої регулярно сигналізують про ризиковане водіння, поліс коштуватиме дорожче. Будемо відверті – ніщо не мотивує підприємця так ефективно, як можливість заощадити гроші. Іноді саме євро робить те, чого не можуть десять інформативних брошур.
По-третє, слід визнати, що частина відповідальності за аварії, спричинені вантажівками, лежить на водіях легкових автомобілів. Не раз я стикався з ситуацією, коли водій легкового автомобіля, що рухається попереду, вирішує повернути ліворуч, пізно ввімкнувши покажчик повороту або взагалі не ввімкнувши його. Однак водії менших транспортних засобів повинні знати, що важка вантажівка має іншу масу, інший гальмівний шлях та різні маневрені можливості. Тому я б рекомендував водіям, усвідомлюючи, що їм потрібно повернути, вчасно подивитися в дзеркало заднього виду, ввімкнути покажчик повороту та, в ідеалі, трохи відійти від вантажівки, що рухається позаду. Звичайно, тахографи та телематика не розширять Вентспілське шосе та не побудують захисний бар'єр посередині. Це не вирішить усіх проблем дорожньої інфраструктури Латвії. Однак не варто чекати десять років, поки, можливо, з'являться гроші на ідеальні дороги, щоб почати робити те, що можливо вже сьогодні.
